Get Adobe Flash player

Щодо проектів розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Кваліфікаційного мінімуму для осіб, які здійснюють діяльність із визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів) при страхуванні наземних транспортних засобів (крім засобів залізничного транспорту)»

«Про внесення змін до Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим

бюро України аварійних комісарів, для визначення причин настання страхових

випадків, розміру збитків та перевірки дій страховика»



У даному зверненні висловлюється думка громадськості, погляди фахівців – судових експертів з оцінки колісних транспортних засобів та визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу (автотоварознавців), тобто саме тих незалежних від страхових компаній учасників ринку страхових послуг, які безпосередньо займаються визначенням збитків.

Союз експертів України має за програмну мету захист професійних та соціальних прав своїх членів, тому дуже гостро реагує на будь які спроби усування з ринку високопрофесійних фахівців з метою їх заміни на фахівців, що готуються наспіх, тим більш що мета цієї заміни навряд чи відповідає інтересам громадян країни та її Законам .

Слід констатувати, що зазначені проекти мають положення, що суперечать чинному законодавству, та положення що обумовлюють неоднозначне тлумачення і в кінцевому рахунку можуть сприяти корупційним діям як збоку страхових компаній так і аварійних комісарів.

  1. Так з зазначених проектів не вбачається які саме дії аварійного комісара відносяться до вислову «визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків». А саме: може чи ні аварійний комісар самостійно виконувати експертизи (експертні дослідження) щодо «визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків», чи лише виконувати роль слідчого, організуючі у разі потреби проведення автотехнічного, автотрасологічного чи автотоварознавчого експертного дослідження?

Така невизначеність на практиці призводить до нерідкого залучення страховими компаніями для проведення експертних досліджень аварійних комісарів, що не мають передбачених законодавством України повноважень щодо проведення експертних досліджень і навіть не мають профільну автомобільну освіту. Взамін допуску до ринку експертних послуг, страхові компанії вимагають від таких аварійних комісарів “мінімізації” їх витрат, що проявляється у зменшені страхових виплат громадянам.

У той же час, згідно ст. 25 Закону України “Про страхування”: «Аварійні комісари – особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи» . Тобто Законом передбачено, що аварійний комісар виконує роль слідчого страхової компанії чи на вимогу страхувальника.

Виконання аварійним комісаром одночасно функцій і слідчого і експерта суперечить принципам незалежності експертизи (експертних досліджень) та неупередженості слідчих дій згідно чинного законодавства, та може сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

Тому пропонуємо у п. 6 проекту «Порядку залучення Моторним (транспортним) страховим бюро України аварійних комісарів, для визначення причин настання страхових випадків, розміру збитків та перевірки дій страховика» додати після першого речення наступне: «Розслідування обставин страхового випадку проводиться аварійним комісаром, який у разі необхідності призначає експертне дослідження для визначення причини настання страхового випадку чи розміру збитків. Експертне дослідження проводить лише особа, яка отримала певну експертну спеціальність, у відповідності до вимог цивільного законодавства України. Проведення розслідування аварійним комісаром, який одночасно являється експертом по даному страховому випадку виключається» .

  1. У цивільному, страховому законодавстві у якості суб’єкта експертних повноважень не фігурує така особа як оцінювач. Більш того, для визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу статтями 33, 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено залучення саме експертів а не оцінювачів. Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено можливість проведення оцінювачем оцінки транспортного засобу у тому числі і для страхового ринку, але не визначення суми збитків. Визначення вартості матеріального збитку за цивільним законодавством провадиться виключно судовими експертами а не оцінювачами. Тобто учасником судового процесу є експерт а не оцінювач.

Тому пропонуємо у проекті розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Кваліфікаційного мінімуму для осіб, які здійснюють діяльність із визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів) при страхуванні наземних транспортних засобів (крім засобів залізничного транспорту)», замінити у темах 7, 8 слова «оцінювач» на «експерт», словосполучення «оціночна діяльність», «проведення оцінки», «оцінка» – на «визначення розміру збитків», як того вимагають функції аварійного комісара згідно законодавства. У п.8.3. замінити «складання звіту» на «складання висновку експертного дослідження». Тим більш що у проекті розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Кваліфікаційних вимог до осіб, які здійснюють діяльність з визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів)» мова йдеться саме про визначення збитків а не про оцінку майна.

Звертаємо Вашу увагу, що зазначене у п. 7.4 проекту розпорядження Держфінпослуг «Про затвердження Кваліфікаційного мінімуму…»: «Проведення оцінки наземних транспортних засобів для судових органів, дії оцінювача в суді, права і обов’язки оцінювача згідно із Законом України „Про судову експертизу” є юридично не виваженим, так як дії оцінювача не прописані а ні в ЦПК, а ні в Законі «Про судову експертизу».

 

Віце-Президент СЕУ І. Новоселецький

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *