Законопроект Мін`юсту «Про судово-експертну діяльність» потребує суттєвого доопрацювання!

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

Представники Союзу експертів України взяли участь у конференції, на якій Міністерство юстиції України презентувало  моніторинговий звіт директорату правосуддя та кримінальної юстиції в частині «Судово-експертна діяльність» та проект закону «Про судово-експертну діяльність».

Серед спікерів були Президент ВГО «Союз експертів України» Ігор Стародубов, віце-президент з напряму автотоварознавчих досліджень Олег Михальський, секретар будівельно-земельно-технічної секції СЕУ Олексій Малий та представник Одеського РВ СЕУ Денис Бочкарьов

Обговорення документів  викликало бурхливі дискусії. Зокрема, у частині ефективності нормативно-правового регулювання у сфері судово-експертної діяльності Президент Союзу експертів України Ігор Стародубов звернув увагу на відсутність логічної послідовності викладених міркувань і їхню невідповідність із висновками авторів даного моніторингового звіту. 

Постановою КМ від 12.02. 2020 р. № 471 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» Мін’юсту було поставлено завдання забезпечити створення умов для розширення доступу осіб до послуг судових експертів як складової доступу до правосуддя. У тому числі за рахунок вирівнювання повноважень приватних і державних судових експертів та збільшення рівня конкуренції між ними», – підкреслив Ігор Стародубов. Він також додав, що у липні минулого року в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» заступник міністра юстиції Андрій Гайченко розповів про те, що Міністерство юстиції здійснює курс на зрівняння повноважень державних експертних установ та приватних експертів. Проте, він заначив, що допоки Мін’юст є державним регулятором у сфері проведення судових експертиз, фінальне рішення має бути не за спільнотою, а за регулятором. Тобто можна зробити висновок, що про розширення доступу осіб до послуг судових експертів за рахунок вирівнювання повноважень приватних і державних судових експертів не йдеться. І підтвердженням цьому є розроблений Міністерством юстиції законопроект «Про судово-експертну діяльність».

«У висновках моніторингового звіту пропонується визначити державний орган, відповідальний за формування політики у сфері судово-експертної діяльності. Він, мовляв, допоможе створити єдині підходи до підготовки кадрів для суб’єктів судово-експертної діяльності та підвищення їх кваліфікації, контролю за їх діяльністю та відповідатиме Концепції розвитку європейської судової експертизи в частині визначення єдиного контактного центру для поширення інформації стосовно заходів, розроблених для впровадження концепції розвитку європейської судової експертизи. Проте, у цьому ж звіті перелічено ризики створення єдиного Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері експертного забезпечення правосуддя. Серед них:

  • можлива монополізація судово-експертної діяльності;
  • загроза знищення нині існуючої неформальної конкуренції між відомствами за проведення більш якісних експертиз, яка сприяє розвитку сфери судово-експертної діяльності;
  • в Програмі діяльності Уряду задекларовано курс держави на вирівнювання повноважень приватних і державних судових експертів та збільшення рівня конкуренції між ними. Однак, при створенні єдиного ЦОВ співвідношення державних і приватних  експертів буде приблизно 5565/565. За таких умов 9,2% приватних експертів буде вкрай важко створити конкуренцію 90% державних;
  • при кардинальній реформі судово-експертної діяльності є ризик блокування на певний час проведення експертиз чи їх окремих видів. Оскільки вже зараз існують проблеми зі строками проведення судових експертиз, ризик навіть тимчасових затримок може призвести до колапсу.

Проте, що ми бачимо у розробленому Мін`юстом законопроекті «Про судово-експертну діяльність»? До повноважень Міністерства юстиції віднесено не лише координацію діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи в частині єдиного контактного центру, як це передбачено Концепцією розвитку європейської судової експертизи. На Міністерство юстиції майже в повній мірі покладаються функції єдиного ЦОВ. Зокрема, це:

 – організація роботи Координаційної ради з питань судової експертизи;

– організація діяльності єдиної спільної Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів та Дисциплінарної комісії судових експертів;

– ведення Реєстру судових експертів та Реєстру методик проведення судових експертиз. 

Створення єдиної Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів та Дисциплінарної комісії судових експертів при Міністерстві юстиції повністю нівелює застереження зазначені в тексті звіту», – підкреслив Ігор Стародубов. Він також звернув увагу на організацію діяльності Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів та Дисциплінарної комісії судових експертів. «У моніторинговому звіті йдеться  про необхідність створення єдиної Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів та Дисциплінарної комісії судових експертів, оскільки вбачається, що існуюча процедура атестації не є об’єктивною. У такому разі цілком ймовірний вплив суб’єктивного ставлення керівника експертної установи чи колег на експерта, що атестується. Також зазначено, що процедура за своєю суттю не містить процедури перевірки компетентностей особи, що атестується. У документі пропонується створити єдині Експертно-кваліфікаційну комісію судових експертів та Дисциплінарну комісію судових експертів. До постійного складу Експертно-кваліфікаційної та Дисциплінарної комісії судових експертів мають увійти представники від Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, органу самоврядування судових експертів. Комісія проводитиме атестації (кваліфікаційні іспити) з метою визначення рівня професійної підготовленості фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта, та  розглядати питання щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта. Проте, повертаючись до співвідношення державних і приватних (5565 проти 565), 9,2% приватних експертів буде вкрай важко створити конкуренцію 90% державних».

        Ігор Стародубов  звернув увагу й на те, що єдина Асоціація судових експертів, яка створюється Міністерством юстиції, фактично створює державну монополією на судову експертизу, п.3 Статті 42 законопроекту «Про судово-експертну діяльність»: «З’їзд Асоціації приватних судових експертів України також може бути скликано на вимогу органу державного регулювання або не менше 20% загального числа членів Асоціації приватних судових експертів України». Враховуючи вище наведене, просимо вважати зазначений Моніторинговий звіт та підготовлений законопроект Міністерства юстиції  «Про судово-експертну діяльність» незадовільними та такими, що потребують доопрацювання. Повний перелік зауважень до даного законопроекту Союз експертів України надіслав 5 листопада 2020 року. Документ Міністерство юстиції України зареєстровало 06.11.2020 р., вхідний лист № 32745-33-20», – підсумував Ігор Стародубов.

Розкритикував проект закону «Про судово-експертну діяльність» й секретар будівельно-земельно-технічної секції Союзу експертів України Олексій Малий. Зокрема, він звернув увагу на закладені у документі протиріччя: «з  одного боку, членство в Асоціації судових експертів України є правом, а не обов’язком експерта, а сама Асоціація об’єднує судових експертів, діє на добровільних засадах. З іншого боку, експерт зобов’язаний дотримуватись положень, розроблених цією Асоціацією. Зокрема, Кодексу професійної етики. Незалежність судового експерта положенням статті 5 забезпечується, серед іншого, створенням та діяльністю самоврядної організації судових експертів, до якої сам експерт має право не вступати. Крім того, Асоціація судових експертів України відповідно до цього закону, впливає на всіх судових експертів (в тому числі не членів Асоціації), делегуючи своїх представників до Кваліфікаційної та  Дисциплінарної комісій. У цьому також вбачається конфлікт інтересів, тому що можлива загроза виникнення упередженості членів Асоціації до приватних судових експертів, що не є її членами, а, отже, не беруть участі у їх фінансуванні за рахунок членських внесків», – підкреслив Олексій Малий. «Вважаю, що вище наведені положення мають бути узгоджені між собою шляхом зменшення можливості впливу Асоціації судових експертів України на судових експертів або створенням конкурентної можливості судовим експертам об’єднуватися в різні самоврядні організації. А положення, що нині існують у проекті, є суперечливими та сприяють появі конфлікту інтересів», – підсумував О. Малий.

Член Одеського регіонального відділення Союзу експертів України  Денис Бочкарьов зауважив, що норми, запропоновані у законопроекті  Міністерства юстиції, суперечать положенням Конституції України та законодавству про запобігання корупціі. А саме визначення громадської організації у формі асоціації порушує конституційне право щодо волевиявлення на об’єднання. «Визначена форма  оподаткування експертної діяльності як самозайнятої особи порушує принцип незалежності. Чинним законодавством насамперед судовий експерт визначається як процесуально-незалежна особа та особа, яка здійснює функції держави. Визначення експерта в проекті закону, оприлюдненому на сайті Міністерства юстиції, самозайнятою особою автоматично визначає спрямованість експертної діяльності як діяльності господарюючих осіб. Податкове законодавство не визначає поняття суб’єктів, що виконують функції держави, а саме судових експертів», – підкреслив Денис Бочкарьов.

А віце-президент з напряму автотоварознавчих досліджень Союзу експертів України Олег Михальський звернув увагу на вкрай недостатнє фінансування державних експертних установ та у зв’язку з цим – негативне ставлення до приватних судових експертів.  «Фінансуються лише посадові оклади працівників. Решту коштів, які, згідно законодавства, потрібно виплачувати експертам, державним установам доводиться заробляти самостійно. Крім того, треба оплачувати комунальні послуги та інші витрати, оскільки держава фінансує все це далеко не в повному обсязі. І ця гонитва за заробітками породжує запеклу боротьбу між  державними та приватними експертними установами за ринок коштів», – підкреслив Олег Михальський. Він також зауважив, що фінансування державних установ Міністерства юстиції  України є значно гіршим, ніж фінансування інших державних органів –  наприклад, Міністерства внутрішніх справ. «МВС, приміром,  фінансується в повному обсязі, і у них немає завдання шукати можливості заробляти. Тому повне фінансування не лише посадових окладів, а й інших виплат, передбачених законодавством, могло би значно зменшити навантаження на державні експертні установи Міністерства юстиції та зменшило би протистояння між державними та приватними судовими експертами», – резюмував О. Михальський.

 

Відеозапис конференції за посиланям:

https://www.facebook.com/events/1071225153376378/

 

 

Поділитися.

Коментарі закриті.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: