13 квітня відбувся онлайн-круглий стіл на тему: «Строки проведення судових експертиз та матеріально-технічне забезпечення експертних установ», ініційований Проєктом ЄС «Право-Justice». В обговоренні прийняли участь представники Міністерства юстиції України, Верховної ради, інститутів судових експертиз, та Всеукраїнської громадської організації «Союз експертів України».
В рамках засідання учасники заходу обговорили фактори, які впливають на строки проведення експертних досліджень та можливі шляхи скорочення тривалості проведення експертних досліджень. Також обсудили актуальні питання та потреби експертних установ в матеріально-технічному забезпеченні.
Під час свого виступу голова департаменту судової експертизи Міністерства юстиції Наталія Ткаченко повідомила, що за реальних умов дотримуватись строків проведення судових експертиз складно. Основні причини цього за її словами – велике завантаження державних експертних установ, нестача кадрів та часом, невиправдане призначення експертизи з боку правоохоронних органів.
Директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мінюсту Олександр Олійник зазначив, що питання строків проведення експертиз хвилюють як судових експертів, так і всіх учасників судового процесу. На строки безпосередньо впливає й матеріальне забезпечення експертних установ. За його словами, ці питання вже досліджувались директоратом в щорічних моніторингах. «За результатами дослідження нами було зроблено висновок, що необхідно на законодавчому рівні встановити граничні строки проведення судових експертиз і встановити такий строк на рівні 90 календарних днів. Чому власне така цифра? Коли ми проводили дослідження, нами було проведено опитування і було встановлено, що 47,5 % судових експертиз проводяться у термін до 60 календарних днів. 66,3% судових експертиз проводяться у термін до 90 календарних днів. Отже, саме строк на рівні 90 календарних днів є цілком прийнятним і статистично вірним. Крім того, законопроєкт 6284 передбачає винятки, коли можливе збільшення строку для проведення експертиз. Це передбачається тоді, коли ми маємо здійснювати дослідження багатьох об’єктів або проведення експертиз є складним за дослідженням або характером питань. В такому випадку строк проведення експертизи встановлюється за погодженням із замовником експертизи і становить не більше 150 днів», – повідомив Олександр Олійник.
Також він звернув увагу на питання матеріального забезпечення експертних установ. «За результатами моніторингу ми внесли пропозиції про впровадження окремих бюджетних програм, які б стосувалися організації діяльності та утримання державних спеціалізованих установ. Поясню, що окрема бюджетна програма щодо діяльності й утримання спеціалізованих установ є тільки в Міністерстві юстиції, натомість в інших державних органах, таких як, МВС, МО, ДПС, експертиза фінансується з загального фонду цих органів і тому власне, не самі експерти визначають скільки коштів треба закладати в суму проведення експертиз. Саме це було встановлено в результаті проведеного нами дослідження», – розповів Олександр Олійник.
В свою чергу президент ВГО «Союз експертів України» Ігор Стародубов повідомив, що питання строків проведення експертизи можливо вирішити шляхом залучення та збільшення кількості експертів, які не працюють в державних експертних установах.
Щодо матеріально технічного забезпечення експертів Ігор Стародубов зауважив, що для державних експертних установ підтримка існує, а для експертів, що не працюють в державних спеціалізованих установах – відсутня.
«Щодо матеріального забезпечення для експертів, які не працюють в державних спеціалізованих установах. Два роки тому ми вже пропонували залучати цих експертів до проведення досліджень з використанням обладнання експертних установ або інших наукових установ при проведенні судових експертиз. Натомість ми отримали вимоги до атестації робочого місця судового експерта, який не працює в державній спеціалізованій установі, без надання йому можливості експерту проводити дослідження на сертифікованому обладнані на договірних засадах. На теперішній час це питання так і залишилось не внормованим. На той момент відмова від експертних установ щодо такого використання була одностайною, – говорить Ігор Стародубов. – Тож, чи можливо розглянути питання і надати матеріально-технічну допомогу експертам, які працюють в недержавних експертних установах? До прикладу, в нашому громадському об’єднанні «Союз експертів України» – 136 експертів-будівельників, які працюють зі своїм обладнанням. В той час, як державних експертів, працюючих безпосередньо за цим напрямом, суттєво менше, і ВГО «Союз експертів України» може виступити утримувачем хабів в яких буде сконцентроване обладнання для експертів недержавних експертних установ.
Крім того, президент ВГО «Союз експертів України» порушив питання визначення порядку відшкодування витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні експертам, які не працюють в державних експертних установах. Адже на теперішній час в кримінальному порядку це питання не врегульоване, тоді як позитивне рішення по ньому могло б привести до прискорення проведення експертизи у кримінальному провадженні.
«Щодо компенсації витрат понесених судовим експертом при проведенні експертиз в кримінальному провадженні. Це великий пласт проблем, який тягне за собою і терміни виконання. На сьогодні, хоча і існує можливість призначення експертизи в кримінальному провадженні для експерта який не працює у державній експертній установі, проте отримати компенсацію від суб’єкта, який призначив експертизу або у разі якщо винесений виправдальний вирок від держави, експерт законно не може, оскільки гроші на проведення таких експертиз цільовим призначенням їдуть до державних експертних установ. Цей процес взагалі ніяким чином не врегульований. У кодексі зазначено, що держава компенсує такі витрати. Державним експертним установам гроші спрямовуються за рахунок бюджетних асигнувань кожного року, а алгоритм компенсації експертам які не працюють у таких установах не визначений, і таким чином отримати компенсації вони не можуть. Тобто офіційно отримати за договором винагороду за проведення експертизи експертом, який не є співробітником державної експертної установи, не передбачено жодним процесом, тільки за договором із стороною захисту», – пояснив він.
Також Ігор Стародубов запропонував рішення для вирішення проблеми понаднормового завантаження експертів державних експертних установ. «Приватні судові експерти не потребують державного фінансування. В нас сьогодні все йде про те, що нам потрібно збільшити кількість судових експертів в державних експертних установах, щоб вони справлялися з тим навантаженням й обсягом робіт, який в них зараз є і буде ще більший. Наша пропозиція така. Давайте відпустимо надмірне регулювання діяльності незалежних судових експертів. І не треба казати, що треба чекати змін до законодавства, безпосередньо в самому законі. На жаль в нас зараз багато чого регулюється нормативними актами міністерства юстиції. І це питання не в зміні законодавства. Так, закон дійсно робить багато цікавих пропозицій для судових експертів, збільшує кількість видів судових експертиз, створюється самоврядна організація. Там дійсно є корисні зміни. Просто якщо ми кажемо про терміни, давайте тоді трошки відпустимо приватну судову експертизу і дамо їй дихати в нашій державі».
Нагадаємо, що наразі у Верховній Раді зареєстровано чотири законопроєкти, які стосуються експертної діяльності. За результатами онлайн-дискусії Проєкт ЄС «Право-Justice» підготує відповідний звіт, узагальнить всі напрацювання та передасть на ознайомлення Міністерству юстиції України, Комітету з питань правової політики Верховної Ради та іншим відомствам.
