Масові звернення щодо фіксації збитків, незаконний обіг товарів гуманітарної допомоги, закриті реєстри та недосконалості в законодавстві. Коло питань, які вирішують судові експерти-товарознавці сьогодні, постійно збільшується. Про роботу незалежних експертів говоримо з віце-президентом з напряму товарознавчих досліджень Всеукраїнської громадської організації «Союз експертів України» Ольгою Желавською.
Ольго Олександрівно, які товарознавчі експертизи на сьогодні є найбільш затребуваними?
Насправді існує багато напрямків, тому однозначно сказати неможна. По-перше, слід зазначити, що з початком повномасштабної війни, у зв’язку з дією спрощеної системи продажу товарів та послуг придбаних за державні кошти, у більшій кількості почали з’являтися певні порушення. Тому товарознавча експертиза стала в більшому попиті саме у встановленні ринкової вартості товарів та послуг, придбаних за державні кошти. По-друге, активізували свою діяльність шахраї, які масово пропонують продаж товарів через мережу Інтернет. Тож збільшилась кількість експертиз, пов’язана з дослідженням неякісних товарів, придбаних через Інтернет. Особливо такі випадки були поширеними в період блекаутів, коли по всій країні були проблеми з електроенергією. Люди масово купували пауербанки, електрогенератори, акумуляторні лампи, причому не за малі гроші, та ці товари виявлялись неякісними та ними неможливо було користуватися. Тому я б рекомендувала всім, хто купує товари в інтернет мережі, здійснювати оплату тільки накладним платежем, а не по передоплаті. Такий спосіб розрахунку дозволить вам детально оглянути товар щодо наявності дефектів та рівня його якості, функціональність та відповідність замовленню, перевірити працездатність і тільки після того, оплатити його. Третій напрямок – це розрахунок збитків завданих воєнною агресією рф. Це також додало дуже багато роботи судовим експертам. По цим трьом напрямам сьогодні експертам товарознавцям доводиться найчастіше проводити дослідження.
Чи вплинув воєнний стан на проведення товарознавчої експертизи і як він вплинув на експертів з товарознавчої експертизи?
Сьогодні часто доводиться робити експертизи без огляду об’єктів дослідження. Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій, затверджених наказом №53/5 зазначено, що у випадку не можливості проведення огляду об’єктів досліджень, дозволяється проводити експертизу за даними, які містяться в наданих документах, фотографіях та інш. Тобто, коли не можна повністю оглянути товар у випадку якщо він знищений або знаходиться на окупованих територіях, або він викрадений і не можливо його оглянути, експерти працюють за інформацією, відображеною в документах та фото і відео. До прикладу, зернова продукція, яка у великій кількості вивозилась з України окупантами, оцінюється за алгоритмом втраченого майна та дослідження проводиться за інформацією, зазначеною у наданих документах.
Ще особливістю є те, що в системі Прозоро, яка повинна забезпечувати продаж товарів за відкритими тендерами, відбулися зміни з початком війни. Так, на початку війни, Прозоро взагалі було закрито. Потім систему відкрили і стало можливим укладати договори при наявності хоча б однієї пропозиції щодо купівлі товарів та послуг, що раніше було не допустимим для укладання договорів. Тобто якщо не має альтернативи продаж відбувається за будь-якою ціною, яку пропонує хоча б один покупець.
Крім того, з’явилось таке направлення, як незаконний обіг товарів гуманітарної допомоги. На цьому також виникає багато проблемних питань. При оцінці такого товару часто не можна знайти аналоги на ринку України і це викликає певні складнощі для оцінки та встановлення ринкової вартості саме на території України.
На початку війни в ЗМІ часто повідомляли про факти продажу гуманітарної допомоги в магазинах. Чи були ви залучені до експертиз в цих ситуаціях?
В моїй практиці такого не було. Але єдине що я знаю щодо таких випадків, то дійсно, коли розслідували подібні факти, стикалися з тим, що якась фірма частину своєї продукції пускала по лінії гуманітарної допомоги, а іншу частину своєї продукції – реалізовувала, тобто продавала. Бо всі ми розуміємо, фірмам також потрібно якось існувати. Оскільки товар не був відповідно промаркований «не для продажу» або «гуманітарна допомога», люди просто плутали гуманітарну допомогу і продукцію для продажу. Наприклад ситуація з тушонкою. Частину продукції фірма продавала, а частину видавала, як гуманітарну допомогу і люди, не розібравшись в направленні цього товару, вважали, що це гуманітарна допомога, яку продають, адже цей товар був одного найменування. Але дійсно, це не скасовує наявність тих реальних випадків, коли гуманітарна допомога зазнавала незаконного обігу, тобто замість безоплатної допомоги нужденним натомість продавалась.
Чи можна назвати кількість незалежних експертів товарознавців у ВГО «Союз експертів України»?
По «Союзу експертів України» це близько 20 експертів-товарознавців. Загальну кількість незалежних експертів-товарознавців по Україні важко назвати, бо як ви знаєте, реєстр закритий. Тут хочу зазначити, що дуже помічним стало складання відкритого реєстру «Союзом експертів України». Тобто створення реєстру експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, які дали згоду розмістити свої дані. Завдяки цьому, особи та органи, які потребують проведення судових товарознавчих експертиз, знаходять в цьому реєстрі фахівців і звертаються. Таких випадків, а саме: звернення до експертів-товарознавців через реєстр Союзу експертів, дуже багато і дуже добре, що «Союз експертів України» вийшов з такою ініціативою і створив цей реєстр.
Зазначу, що за останні п’ять років значно зросла кількість судових експертів-товарознавців недержавних експертних установ. Це я бачу і за кількістю експертів-товарознавців в «Союзі експертів України», і загалом по сфері товарознавчої експертизи. Збільшилось і навантаження на експертів-товарознавців, значно зросла кількість експертиз, які вони виконують.
Слід сказати, що 2022 рік був специфічним через повномасштабне вторгнення. Коли в лютому почалась широкомасштабна війна всім було не до товарознавчих експертиз, а от в другій половині року, на початку літа, кількість експертиз почала активно збільшуватись і зараз навантаження на товарознавчу експертизу досить суттєве.
Коли в квітні від російських окупантів звільнились Київська, Чернігівська, Житомирська, Сумська області, люди почали масово звертатися до нас на предмет того, яким чином їм зафіксувати збитки, які документи потрібно зібрати для того, щоб подати ці документи потім на відшкодування збитків. Це був масовий наплив, кожного дня дзвонили та питали що робити, як фізичні особи, так і представники установ, організацій, підприємств. Пізніше, з метою вдосконалення та щоб не повторювати одне й те саме кожного дня по декілька раз, ми разом із державними судовими експертами-товарознавцями зробили такий узагальнений перелік документів, які потрібно зібрати і подати для проведення товарознавчих експертиз, що стосуються розрахунку збитків. Ми їх поділили на два види: пошкоджене, тобто майно яке можна оглянути та дослідити, і знищене або викрадене майно, яке оглянути неможливо. Потім ці переліки документів ми надсилали за запитами осіб і стало простіше пояснювати, що робити та які документи потрібні для проведення експертизи щодо розрахунку збитків завданих внаслідок російської збройної агресії.
Відбулося засідання секції експертів з напряму товарознавчих досліджень ВГО «Союз експертів України». Які актуальні питання розглядалися?
Дійсно, пройшла секція експертів-товарознавців. Давно ми всі не бачилися та багато пережили за цей час, тож хоча б в онлайн-режимі змогли зустрітися і обговорити нагальні питання. Одне з питань, що ми розглядали – застосування статті 20 Закону України «Про судову експертизу» щодо надання інформації по запитах експертів товарознавців. Ця стаття була написана ще в 1994 році, при запровадженні Закону України «Про судову експертизу», вона була спрямована на те, щоб закріпити отримання на безкоштовній основі державними експертними установами інформації, різного роду зразків, певних об’єктів дослідження, які вже не потрібні для судово-слідчих органів, в якості навчально-методичних матеріалів. Звісно, що в 1994 році мова про експертів працівників недержавних експертних установ, не йшла.
Потім, коли відбулись зміни в законі «Про судову експертизу», і в статті 7 було зафіксовано, що суб’єктами експертної діяльності є не тільки працівники державних експертних установ, а й експерти, які не є співробітниками державних експертних установ, а також фахівці, які мають спеціальні знання і відсутні в реєстрі судових експертів, в цю статтю, щодо отримання експертом інформації, зміни не внесли. Тепер на практиці виходить так, що під час роботи ми як експерти, які не є працівниками державних експертних установ, надсилаємо багато запитів на підприємства, установи, організації, щоб отримати потрібну інформацію, в тому числі й ту, що містить комерційну таємницю. Тож часто трапляються такі випадки, коли судовим експертам відмовляють в наданні інформації, керуючись статтею 20, бо в ній написано, що інформація надається експертам державних експертних установ. Тобто в закон були внесені зміни, а в статтю щодо отримання інформації, ні. Звісно, що ця ситуація викликає певні проблеми в нашій роботі. Хоча відповідно до вимог національного законодавства, експерт який здійснює оцінку будь-якого майна чи послуги, повинен повністю вивчити ринок, самостійно зібрати всі фактори які впливають на ціну, зібрати самостійно всі джерела інформації, які він вважає достовірними і які є обґрунтованими для того, щоб надати правдивий висновок. Тож на засіданні секції ми розглядали це питання і шляхи його вирішення. В ході обговорень дійшли висновку, що будемо посилатися на статтю 7 Закону «Про судову експертизу», де зазначається, що судово-експертну діяльність здійснюють державні судові експерти та судові експерти, які не є співробітниками державних експертних установ. Крім того, права та обов’язки всіх експертів, як державних так і не державних установ, повністю рівні. Також використання ст. 20 ЗУ «Про судову експертизу» закріплено методичними документами з галузі судово-товарознавчої експертизи і в цих документах відсутнє обмеження щодо застосування зазначеної статті виключно експертами державних експертних установ.
Також ми обговорювали яким чином встановлювати так звану «центральну тенденцію» при розрахунку середньої ринкової вартості, яка найбільш повно виражає рівень величини ринкової вартості. Говорили про такі поняття, як: медіана, мода, середня арифметична, середньозважена величина та особливості їх застосування.
Крім того, ми обговорювали оцінку гуманітарної допомоги, коли відсутні аналоги товарів на ринку України і яким чином вирішувати цю проблему.
Також обговорювали питання Методики, затвердженої Міністерством економіки та Фондом держмайна по розрахунку збитків завданих підприємствам, організаціям, установам внаслідок російської воєнної агресії. Ця Методика містить певні суперечності і потрібно розуміти, як з ними поводитись. Під час засідання секції ми також дійшли висновку, що судовим експертам товарознавцям набагато легше здійснювати розрахунок збитків ніж оцінювачам, адже судова товарознавча експертиза має близько 50 методик і методичних рекомендацій, якими ця Методика по розрахунку збитків, дозволяє користуватись. Цей факт дає нам суттєву допомогу в розрахунку збитків.
Які проблемні питання в роботі можете виділити окремо?
Звісно, що це закриті реєстри судових експертів та атестованих методик. Безперечно, це вимога воєнного часу, але це певним чином ускладнює нашу роботу. Складнощі викликало й те, що багато наших експертів з початком бойових дій, а саме в Херсонській та Миколаївській областях, змушені були виїхати, і наразі працюють дистанційно, тож вони залишилися дещо обмеженими в умовах роботи.
Слід зазначити, що взагалі судова товарознавча експертиза досить складна через те, що досліджується дуже багато товарних груп та послуг. Тобто коло завдань постійно розширюється. В тому числі, додався й розрахунок збитків, завданих військовою агресією – це дуже великий обсяг роботи. До прикладу, від влучань ракет постраждали великі торгові центри і все знищено. Зрозуміло, що для судового експерта це великий обсяг робот і зараз потрібно вирішувати, як його удосконалити та впорядкувати, щоб оптимізувати час на проведення таких експертиз.
