Союз експертів України взяв участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції-дискусії «Місце недержавної судової експертизи у забезпеченні судочинства України». Питання, що обговорювалися, стають дедалі більш актуальними, адже на сьогодні судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюють уже 26 видів судової експертизи і охоплюють 48 експертних спеціальностей – більше половини з нині існуючих.
Втім, на шляху демонополізації судової експертизи залишається ще чимало проблем, які необхідно вирішувати. Це, насамперед, розширення переліку видів експертиз та експертних спеціальностей, за якими можуть працювати судові експерти недержавних установ та приватного сектору, а також рівні можливості для всіх учасників процесу.
Президент ВГО «Союз експертів України, директор Центру судової експертизи та експертних досліджень Ігор Стародубов свій виступ на конференції присвятив кадровим питанням, що є дуже важливим для оптимізації роботи судових експертів та створення професійного корпусу фахівців. Тема його доповіді- «Проблеми формування кадрового забезпечення суб’єктів судово-експертної діяльності». Серед іншого, І.Стародубов зазначив, що, згідно чинного законодавства, приватний судовий експерт в Україні раз на 3 роки змушений сплачувати чималі кошти за своє навчання-стажування. Крім того, кожні 3 роки він має складати іспит у Центральній експертно-кваліфікаційній комісії. Раз на 3 роки його перевіряє територіальне управління юстиції.
Союз експертів України пропонує значно вдосконалити існуючу на сьогодні систему. Зокрема, змінити поняття навчання, атестація та стажування.
Наші пропозиції:
1. Навчання проводиться до атестації (вона є безстроковою), при цьому є можливість самостійно обирати суб’єкта навчання:
⁃ державну спеціалізовану установу, що проводить судові експертизи;
⁃ вищий навчальний заклад;
⁃ курси та спеціалізовані заклади відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
⁃ курси та спеціалізовані заклади громадських об’єднань;
⁃ іншого судового експерта, який не є працівником державної експертної установи.
2. Після навчання кандидат в експерти повинен пройти практичне стажування. Також на вибір. Варіанти:
⁃ державна спеціалізована установа, що проводить судові експертизи;
⁃ інший судовий експерт, який не є працівником державної експертної установи.
Після стажування керівник стажування зобов’язаний підготувати документи та забезпечити роботу атестаційної комісії, яка проведе атестацію експерта.
3. Атестація судового експерта може відбуватися шляхом створення атестаційної комісії при:
– державній спеціалізованій установі, що проводить судові експертизи;
– громадській організації судових експертів.
Чисельність складу атестаційної комісії не може бути менш ніж 5 осіб. До складу обов’язково входять:
⁃ голова комісії, представник Міністерства юстиції України або іншого відомства, якщо спеціалізована експертна установа має інше підпорядкування;
⁃ фахівець з процесуальних питань судової експертизи;
⁃ не менше двох атестованих судових експертів (як тих, що працюють у експертних установах, так і тих, що не працюють у них), які мають стаж практичної роботи судового експерта не менш ніж 5 років.
Після атестації відомості про експерта, що атестувався, надаються держателю Реєстру судових експертів для внесення відповідних даних.
4. Стажування замінити підвищенням кваліфікації (з визначеною кількістю годин). До нього входить:
⁃ участь у семінарах, що проводять державні спеціалізовані установи судові експертизи;
⁃ участь у семінарах, що проводять громадські організації судових експертів;
⁃ участь у розробці методичних рекомендацій та методики проведення судових експертиз;
⁃ інше.
Сподіваємось, що наші пропозиції будуть почуті і враховані.
