Представники оціночного напряму СЕУ на науково-практичній конференції «Визначення вартості нерухомого майна станом на дату в минулому. Проблематика та шляхи вирішення проблемних питань»

Google+ Pinterest LinkedIn Tumblr +

У середу, 27 жовтня, Експертна служба Міністерства внутрішніх справ України на базі Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України провела науково-практичну конференцію «Визначення вартості нерухомого майна станом на дату в минулому. Проблематика та шляхи вирішення проблемних питань». У ній взяв активну участь головний судовий експерт відділу оціночної діяльності лабораторії будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, віце-президент з напряму оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Союзу експертів України, кандидат економічних наук, Заслужений економіст України, REV («Визнаний Європейський Оцінювач») Олексій Мухін.

Сьогодні, в умовах соціально-економічного розвитку суспільства,  спостерігається суттєве зростання попиту на проведення судових оціночно-будівельної та оціночно-земельних експертиз, метою яких є визначення вартості об’єктів нерухомого майна. При цьому більшість із поставлених на вирішення експертизи питань стосуються визначення вартості нерухомого майна станом на дату в минулому. Складність проведення таких експертиз зумовлена тим, що жоден нормативний документ не містить порядку (алгоритму, процесу, етапу тощо) визначення вартості нерухомого майна станом на дату, що відрізняється від дати проведення дослідження. Зазначені нормативні прогалини ставлять перед судовими експертами складні завдання, пов’язані як з отриманням вихідних даних для проведення дослідження, так і з визначенням способу його проведення. Це спонукає судових експертів до використання альтернативних (творчих) методів проведення дослідження.

Але виконання судових експертиз та експертних досліджень – це лише одна сторона справи.

Інша сторона – це ініціатор проведення експертизи.

Від зв’язки «ініціатор-виконавець» залежить дуже багато:

  • відповідність поставлених на експертизу питань меті ініціатора;
  • забезпечення судового експерта необхідним обсягом якісних вихідних даних;
  • отримання результатів дослідження.

Якщо на експертизу поставлені слушні питання, судовий експерт забезпечений всіма необхідними вихідними даними, дослідження проведене якісно та в прийнятні строки, то у опонентів не має шансів досягти успіху в оспорюванні ані процедури проведення, ані результатів дослідження.

Слід зазначити: якщо вибір відповідної методології дослідження та її коректна реалізація з дотриманням нормативно-правових актів – це суто справа судового експерта, то вихідні дані – загальна справа ініціатора та виконавця дослідження.

Судові експерти зобов’язані проводити свою діяльність з дотриманням діючого законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про судову експертизу», законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів (кодексів, законів, відомчих інструкцій з організації проведення та оформлення експертних проваджень тощо).

Проведення експертиз як досліджень на основі спеціальних знань у певній галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів має враховувати положення діючого законодавства у цій галузі.

Так, згідно ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», діяльність судових експертів, пов’язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, що передбачені  Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Згідно ст. 9 зазначеного закону, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Розробка нормативно-правових актів з оцінки майна здійснюється на засадах міжнародних стандартів оцінки. До цього процесу Фонд державного майна України залучає інші органи державної влади, саморегулівні організації оцінювачів, найбільш авторитетних оцінювачів, наукові та інші установи.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов’язковими до виконання суб’єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Отже, дослідження з питань визначення вартості нерухомого майна судовими експертами мають проводитись з дотриманням національних стандартів, методик, порядків та інших нормативно-правових актів з методичного регулювання оцінки цього майна, що діють станом на дату визначення вартості.

Але є кілька типових випадків, коли при проведенні досліджень з дотриманням діючих національних стандартів судові експерти не можуть надати конкретну відповідь на поставлені запитання щодо вартості майна.

Найбільш типовий випадок – неможливість дотриматись п. 53 Національного стандарту № 1 щодо того, що оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об’єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно об’єкта оцінки та подібного майна, відомості про економічні характеристики об’єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об’єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання). Судовому експерту станом на дату в минулому в більшості випадків об’єктивно неможливо зібрати всі істотні відомості.

Значна частина експертиз, що призначаються, пов’язана з результатами роботи оцінювачів в складі суб’єктів оціночної діяльності – звітами з оцінки нерухомого майна та експертної грошової оцінки земельних ділянок. Тому оціночна спільнота – це також сторона у спільній справі з об’єктивного визначення вартості майна. Оцінювачі також мають бути зацікавлені не тільки в захисті своїх інтересів, а й у напрацюваннях щодо врегулювання проблемних питань.

Підсумовуючи все вищезазначене, можна зробити висновок про те, що при вирішенні спільних завдань у ініціаторів проведення досліджень, виконавців досліджень та інших сторін, яких стосується результат дослідження, є певні спільні проблеми.

Ці проблеми мають різну природу, але всі вони потребують вирішення. Зазвичай процес вирішення (подолання) проблеми можливо поділити на кілька етапів, першими з яких є:

  • усвідомлення проблеми всіма зацікавленими сторонами;
  • пошук шляхів вирішення проблеми.

Основною метою цієї конференції є саме висвітлення проблемних питань та винесення їх на обговорення інших сторін:

  • ініціаторів проведення досліджень;
  • судових експертів;
  • регулятора оціночної діяльності;
  • наукових кіл;
  • оціночної спільноти.
Поділитися.

Залишити ВідповідьРедакція не несе відповідальності зі зміст коментарів читачів. Вся відповідальність за зміст лягає на коментаторів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: