16 грудня відбувся онлайн-семінар експертів Секцій з напряму економічних досліджень, з напряму будівельно-технічних та оціночно-земельних досліджень, з напряму товарознавчих досліджень, з напряму оцінки майна та майнових прав та професійної оціночної діяльності ВГО «Союз експертів України» за темою: «Питання застосування «Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності». В засіданні взяли участь понад 50 експертів. Модератор засідання – Галина Кузнєцова, технічним адміністратором виступила Галина Гавриш.
Під час семінару заступник начальника Головного управління нормативно-правового забезпечення судово-експертної діяльності – начальник відділу нормативно-правового забезпечення організаційних засад судово-експертної діяльності Міністерства юстиції України, член ВГО «Союз експертів України» Ольга СТЕЛЬМАХ зосередила увагу учасників на питаннях взаємодії експертів-практиків з Міністерством юстиції України з метою вчасного реагування та внесення сучасних змін до нормативно-правових актів з питань регулювання експертної діяльності.
«Дякую Галині Олександрівні Кузнєцовій не тільки за організацію та проведення цього заходу, а й за потужну підтримку, яку вона надала щодо питання розрахунку експертогодини. 80% в проекті було закладено саме вашої праці по розрахунку. Це дійсно велика праця, я би сказала велика наукова робота, це довгі протистояння з Міністерством фінансів, і через все це ми пройшли разом. Всі знають, що 1 грудня було прийнято постанову і нормативна вартість експертогодини була збільшена», – повідомила Ольга СТЕЛЬМАХ. Вона зазначила, що загалом протягом року не було кардинальних змін що стосуються відомчих нормативно-правових актів.
«В цьому році готується звіт за моніторингом впровадження нормативно-правових актів. Як завжди він буде презентуватися в наступному році. Серед основних моментів, які досліджувалися можна виокремити два питання. Перше питання – щодо залучення міжнародних експертів до проведення експертизи, оскільки правоохоронні органи підняли це питання. В основному, воно полягає в тому що є урегульованість залучення міжнародних експертів на території України, та немає питання урегульованості направлення об’єктів дослідження в інші держави. Друге питання яке досліджувалось – актуалізація положень Координаційної ради», – проінформувала Ольга Стельмах.
Також вона зазначила, що на сьогодні ключове питання на розгляді – це «Закон про судову експертизу».
«Основний момент, який ми всі розуміємо, для того щоб рухатися далі, щоб реагувати на певні зміни, нам необхідно змінити «Закон про судову експертизу». Ви знаєте, що є урядовий законопроект і три альтернативні. Заплановано, що у Верховній Раді створять робочу групу, яка буде займатися питанням напрацювання єдиного законопроекту. Планується, що перше засідання ця група проведе 25 грудня. Робота над законопроектом – одне з головних завдань і сподіваюсь, що ми зможемо створити законопроект, який буде відповідати реаліям сьогодення і буде влаштовувати експертну спільноту», – зазначила вона.
В свою чергу Президент ВГО «Союз експертів України» Ігор СТАРОДУБОВ зосередив увагу учасників онлайн-семінару на необхідності реєстрації судових експертів в Електронному суді.
«Наявність кабінету в Електронному суді, скоріше за все, в майбутньому стане обов’язком для судового експерта. Зараз в нас триває розгляд питання, яким чином це буде реалізовано. Тому що законодавчо питання врегульовано, але технічно має певні нюанси. Оскільки немає окремого кабінету судового експерта, він там реєструється як фізична особа. До прикладу, адвокати там є, вони визначені і мають певні права і можливості. А судових експертів ще немає в цій системі Електронний суд, – зазначив Ігор СТАРОДУБОВ. – Тож щодо особливостей документообігу. Зараз, коли 21.06.22 року Наказ Мінюсту 53/5 було доповнено нормою щодо оформлення клопотання, висновка судового експерта, додатків до нього, повідомлення про неможливість надання висновку, в електронній формі здійснюється з накладанням кваліфікаційного електронного підпису експерта і з засвідченням його ЄЦП. Тобто ми бачимо, що вже у судового експерта заявилось право робити свої висновки в електронній формі. Там є певні пропозиції до Мінюсту від нас щодо того, щоб надати можливість судовим експертам створювати електронні архіви, які вони зможуть зберігати в себе. Оскільки ми зіштовхнулись з тим, що у час збройної агресії, судовим експертам потрібно було терміново змінювати місце свого проживання і виникло питання, щодо евакуації матеріалів та архівів. Тож вирішення питання щодо можливості зберігання архіву в електронному вигляді надасть можливість в подальшому особі переміщуватися за терміновою необхідності, наприклад, під час окупації та бойових дій. Але те, що є обов’язок державних судових експертів та приватних судових експертів бути зареєстрованими в Електронному суді – це пряма норма, яка прописана в нас в кодексах».
Електронний суд – це електронний документообіг в межах судового процесу.
«Поки що питання створення електронних кабінетів для судових експертів має бути доопрацьованим, і ми як «Союз експертів України» готові максимально сприяти цьому процесу. Нагадаю, що Верховною Радою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації…» від 29.06.2023 № 3200-IX, який передбачає, що всі судові експерти до 18.10.2023 р. повинні зареєструватись в системі Електронний суд. Більш детально про систему можна ознайомитись на сайті, – розповів Ігор СТАРОДУБОВ.
Хочу зазначити що Союз експертів України разом з Національною школою суддів запропонували проект – «Ініціатива підтримки цифровізації правосуддя» JUDISI. Цей проект є платним, але для членів Союзу експертів України він є безоплатним. Потрібно зайти на сайт і обрати форму реєстрації і обрати, що ви є членом Союзу експертів України, тоді це навчання буде для вас безкоштовним. Тож якщо є час пропоную доєднатися та послухати лекції, вони будуть корисними для вас, для того, щоб знати що таке Електронний Суд і як з ним працювати. Тому закликаю, поки є така можливість скористатись цією можливістю».
В свою чергу віцепрезидент з напряму оцінки майна та майнових прав та професійної оціночної діяльності, голова Секції з напряму оцінки майна та майнових прав та професійної оціночної діяльності СЕУ Олексій МУХІН у своїй доповіді зауважив на актуальних та проблемних питаннях «Методики визначення шкоди та обсягу збитків…», а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, які розглядаються на засіданнях Експертної ради з питань оціночної діяльності при Фонді державного майна України.
Зокрема, він нагадав, що Фонд державного майна України створив Експертну раду з питань оціночної діяльності. Станом на сьогодні відбулось декілька установчих засідань і вчора відбулось засідання підгрупи, яке стосувалось питання розрахунку збитків. «Результати засідання – всі саморегулівні організації, які приймають участь у роботі Експертної ради підготують свої пропозиції за два тижня ці пропозиції планують надати до Експертної ради, і можливо, що до Методики вдасться внести певні зміни», – повідомив Олексій Мухін. Також він зосередив увагу присутніх на питаннях застосування Методики та методів обчислення збитків на практиці.
Віцепрезидент з напряму будівельно-технічних та оціночно-земельних досліджень СЕУ, голова Секції з напряму будівельно-технічних та оціночно-земельних досліджень СЕУ Олександр САЛТИКОВ також звернув увагу експертів на питаннях застосування Методики.
«На теперішній час у нас є свій алгоритм, який нам затвердив Мінюст. Менше ніж за півроку ми написали свої методичні рекомендації, залучили приватних експертів, і зробили велику роботу, яка допомагає при вирішенні питань визначення збитків, завданих внаслідок збройної агресії. По досвіду роботи в Миколаївській, Київській, Херсонській областях – ми оцінку не робимо взагалі. Ми робимо саме розрахунок збитків. До речі, в Методиці враховується строк служби об’єкту, тоді як на практиці застосовувати це недоречно. Тому я впевнений, що Методика потребує ще значних доробок і відповідних змін», – зазначив він. Також Олександр Салтиков окремо зупинився на питаннях проведення комплексних експертиз.
Віцепрезидент з напряму товарознавчих досліджень, голова Секції з напряму товарознавчих досліджень СЕУ, судовий експерт Ольга ЖЕЛАВСЬКА зауважила на відсутності у Методиці Мінекономіки чітких термінів і визначень, що створює певну плутанину для проведення експертизи судовими експертами-товарознавцями та судовими експертами-економістами. «Я пропоную нам товарознавцям розраховувати розмір реальних збитків: прямих збитків (реальних), а економістам вже на підставі висновків товарознавців, визначати упущену вигоду. Це питання я хотіла би винести на обговорення», – зазначила вона.
В свою чергу, модератор онлайн-семінару, віцепрезидент з економічного напряму СЕУ, голова Секції з напряму економічних досліджень СЕУ Галина КУЗНЄЦОВА в своїй доповіді висвітлила питання особливостей та відмінностей поняття комплексної експертизи та «Комплексу експертиз» при вирішенні питань судовою економічною експертизою.
«Багато суперечок виникає щодо визначення – комплекс експертиз чи комплексна експертиза. Будь ласка, пройдіть ще раз по методиці 0.1.16 «Загальна методика призначення та проведення комплексних експертиз, що виконуються комісією експертів», щоб визначити для себе всі нюанси. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). Зверніть будь ласка увагу на момент формування комісії експертів. Голова комісії експертів призначається, а не обирається. Це дуже важливо. Керівник підприємства (підрозділу) призначає голову комісії експертів. Нагадаю вам, що проведення комплексної експертизи організаційно складається з підготовчого, дослідницького й заключного етапів. Кожний етап відображається у відповідних частинах висновку: вступній (вступ), дослідницькій (дослідження) та заключній (висновках). Також, на підготовчому етапі організується ознайомлення членів комісії з матеріалами, що надійшли на експертизу. Проводиться перша нарада комісії з метою з’ясування спільного завдання експертизи, визначення окремих завдань, послідовності застосування методів і строків проведення окремих досліджень у межах загального строку проведення експертизи. Провідний експерт або голова комісії роз’яснює кожному з членів комісії його ролі і функції, про влив досліджень проведених кожним з експертів на формування спільного висновку і інформує про те, що кожен з експертів не несе відповідальності за результати досліджень, отриманих іншими членами комісії. Тобто підписуючи загальний висновок, який ґрунтується на висновках декількох експертів, він несе відповідальність тільки у розмірі свого дослідження», – пояснила Галина Кузнєцова.
Окремо зупинилась на результатах чергового осіннього засідання Секції судової економічної експертизи науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 26 жовтня 2023 року. Ознайомила присутніх експертів із переліком тем науково-дослідних робіт НДІСЕ, які ухвалено секцією до рекомендації Президії НКМР щодо включення до Тематичного плану науково-дослідних робіт НДУСЕ Міністерства юстиції України на 2024 рік, зупинилась на переліку НДР, які проводяться НДІСЕ в поточному році, довела до відома експертів перелік науково-дослідних робіт з питань судово-економічної експертизи, які пройшли апробацію та впровадження у 2023 році.
Галина Кузнєцова подякувала всім за плідну роботу семінару та окремо подякувала Галину Гавриш за якісну технічну організацію семінару.
